Маленька казка про вождів

Жило-було плем'я Цевонивинніаяніпричому. Вождь племені мав фактично абсолютну владу і правив аж до самої смерті. Але смерть могла наступити набагато раніше від рук незадоволених його правлінням одноплемінників. Плем'я росло і навіть охорона вождя не могла б втримати бунт тисячі людей. І ось після чергового вбивства вождя, новообраний вождь задумався яким чином йому зберегти своє життя і при цьому ще й насолоджуватися ним. Він радився із близьким оточенням, головами багатих та шанованих сімей, які до того ж були друзями вождя, і разом вони породили геніальну ідею. І вийшов вождь до народу при повному місяці та з охороною про всяк випадок і почав свою промову:

- Любі друзі, браття та сестри, послухайте що Я вам скажу цієї чудової пори. Дякую вам за довіру, Я докладу максимум зусиль, щоб не підвести свій народ. Нас тепер дуже багато і, звісно, всім не вгодиш, але є рішення, яке може задовольнити усіх і кожного. Багато хто вважає, що влада розбещує, вожді піклуються про себе, а не про народ, і тому у нас постійно доходить до кровопролиття. Але відтепер вождь не буде правити до самої смерті і не буде розбещеним владою. Я пропоную щороку обирати нового вождя. А оскільки вождь має бути достойним, то вибирати ми будемо із кола ось цих вельмишановних сімей. Таким чином, якщо ви, шановні співвітчизники, будете незадоволені правлінням вашого вождя, то усього за рік ви зможете обрати нового!

Плем'я радісно загуло. Було чути схвальні вигуки на кшталт "А це мудрі слова. Нарешті заживемо!" І лиш поодинокі люди не могли второпати звідки в них таке відчуття, як ніби щось тут не чисто. Але обернути свої думки в слова ніяк не могли, та й аргументів як таких теж не було.

І побачивши, що люди то сприйняли добре, вождь з полегшенням зітхнув та пішов святкувати це із своїми друзями та майбутніми вождями. І домовились вони, що коли назріватиме бунт, то будуть вдавати, що теж незадоволені вождем і прагнути пошвидше вибрати нового. Та й між собою інколи влаштовувати сварки привселюдно, аби люди не здогадувалися, що ті заодно. І з тих пір зажили вожді довго й щасливо, а народ щороку чекав з нетерпінням змін, щороку під час виборів нового вождя з'являлася нова надія і давала їм сили дожити до наступних виборів. З часом ті поодинокі люди починали розуміти що саме тут насправді не чисто, пробували донести це одноплемінникам, але їх просто висміювали або навіть звинувачували у зраді та неповазі до влади. А коли ставало геть тяжко, шаман допомагав вселити віру та надію в краще майбутнє. Ось і казочці кінець, у всіх сенсах )

Ілюмінатор

- Доброго дня пані та панове. Усім, хто ще не знає, хочу повідомити, що нас покинув ще один побратим, - на хвильку зупинився, щоб перевести подих, похилого віку чоловік, - учора трагічно загинув Еc Бін. Загинув разом із дружиною і дітьми у безглуздій аварії, яку спричинив п'яний 16-річний виродок. Зал міського театру загудів, а чоловік зі сцени, поправивши свій піджак, продовжив промову: - Протягом цього року ми втратили чотирьох членів нашої організації і всі померли безглуздою смертю. По суті, можна сказати, усі загинули від рук непотребу прямо чи опосередковано. Та й інші, звичайні і ні в чому не винні, люди потерпають ще більше. Ви знаєте, нашу організацію заснували великі люди майже 300 років тому назад, і, донедавна здавалося, все працює, людство виліковується. Але що ми маємо сьогодні? Маленькі війни майже в усіх кутках планети, натовпи неосвіченого бидла... а хоча й освіченого також. І це бидло, фактично, руйнує все, що здобула людська цивілізація. 300 років одне й те саме: рабство в тому чи іншому вигляді, мільйони правопорушень по всьому світу щомісяця, біженці, жебрацькі бізнеси, побутові злочини, будуються церкви, розвиваються секти, релігійні фанатики-терористи і ще багато чого - усе це, як ніби і не вийшли з темного середньовіччя. Мені здається, що наша система більше не працює, нам потрібні радикальні методи, можливо, навіть з порушенням правил нашої організації, котрі заклали основоположники. І, чесно кажучи, Я не хочу бути наступним, хто загине в аварії чи від вибуху терориста-смертника. Так вмирати взагалі безглуздо. Я вважаю, що ми повинні перейти на наступний рівень, інакше ми не наблизимося до мети іще за кілька сотень років. Я пропоную визначитися з новим напрямком нашої діяльності. Сьогодні послухаємо ще кілька промов, а на наступному зібранні будемо розбирати ваші ідеї щодо нового плану дій. На розробку хорошої ідеї потрібен час, але його, як бачите, у нас не дуже багато. тому наступне зібрання буде через місяць. У мене поки що все. Пане Ді Прамт, запрошую вас до слова.

Ще один чоловік похилого віку поважно вийшов на сцену. Він був також одягнений у дорогий костюм, але мав ще й червону краватку. Обоє чоловіків на сцені дружно потисли руки. Тоді попередній оратор передав мікрофон, а сам пішов зі сцени у перший ряд. У залі ніхто не аплодував оратору, не дивлячись навіть на те, що це був один із семи людей першого кола. В даній організації не прийнято аплодувати на зібраннях. Це відволікає від вирішення важливих питань.

- Дякую, пане Джей Сміт, - почав чоловік у червоній краватці, - Я повністю з Вами згідний: пора щось міняти. Те, що Я бачу з висоти моєї посади - теж доволі жахлива картина. То в одному штаті бунт чорних проти білих, то в іншому штаті бунт білих проти чорних, в третьому - сутичка наркокартелів, а ще добивають марші феміністок і всякі гей-паради. Мало того, це все впливає на будь-які сфери життя, ось яскраві приклади - спорт, культура, мистецтво. Здавалось, ми ж теж за толерантність до всіх і всякого, але це все поскакало в якийсь геть інший бік. Оці всі категорії людей, які називали себе меншістю, які вимагали толерантного ставлення до себе, вони самі зовсім не толерантно ставляться до всіх інших. І взагалі, більшість людей живуть дбаючи лише про себе, і їм абсолютно начхати на те, що буде після них. З одного боку, ми теж ніби дбаємо про себе, адже наша кінцева мета - жити щасливо і безпечно. А з іншого боку, цього можна досягти, якщо зробити всіх щасливими, адже коли людина забезпечена і більш-менш щаслива, навряд чи вона піде на якийсь злочин ризикуючи все втратити. І навпаки, коли людина витрачає всі сили на виживання, коли єдиною розрадою виступає алкоголь чи наркотики, то дуже легко перейти на злочинний шлях. Але судячи з останніх подій, подбати про всіх нам не вдасться. Думаєте, якщо забезпечити усім такі умови, коли не треба буде виживати і думати про завтрашній день, то все налагодиться? Звісно ж ні. Бо все в головах. Ви ж пам'ятаєте той експеримент "Райська в'язниця" і чим він завершився?

Ді Прамт зробив невеличку паузу, обвів поглядом обличчя сидячих в залі, ніби чекав відповіді. Але про цей експеримент точно знали всі, бо він був розроблений цією ж організацію і внесений в історію організації з усіма деталями, щоб новоприбулі завжди були "на одній хвилі" зі старожилами.

Ді Прамт продовжив говорити підвищуючи голос з кожним новим реченням:
- Отож-бо, деякі люди абсолютно не змінюються. І не хочуть змінюватися. Оце і є основна проблема - усі хочуть змін, а змінюватися майже ніхто не хоче. Найлегше скаржитися на владу, на сусіда, на погоду, на богів чи демонів, але тільки не визнати власної провини. Що ж, трохи мене вже занесло, ви це все й самі прекрасно знаєте. Якщо ми й не доживемо до нашої мети, то повинні зробити аби хоч наші діти чи хоча би внуки дожили. Хтозна, скільки ще мені вдасться втриматися на посаді і тому варто поспішати з діями. Я готовий діяти, а ви?

Ді Прамт пильно поглянув у зал і тихо сказав:
- Пане Ен Сайтон, ваше слово.

На сцену піднявся темношкірий чоловік у дещо дешевшому костюмі і без краватки. Після стандартного потискання рук він узяв мікрофон і промовив: - Вітаю всіх. Особисто Я вважаю, що прорив відбудеться незабаром. Погляньте, як розвиваються технології. Завдяки нашій фінансовій допомозі Ліон Макс та його компанія розробили багато справді проривних речей. Мало того, ми разом популяризуємо науку, зацікавленість до досліджень та філософії, ставимо нові морально-етичні проблеми. А ще, на відміну від минулого століття, люди з різних куточків світу тепер легко можуть спілкуватися один з одним, обмінюватися якимись ідеями. На жаль, у деяких країнах жадібні ідіоти не дозволяють своєму народу вільно користуватися Інтернетом, і, відповідно, більшість населення відрізані від всесвітньої комунікації. Також там, де люди спокійно користуються Інтернетом ми можемо щось робити, пропагандувати здоровий глузд. А завдяки соціальним мережам, аналізу пошуку та різним програмам на смартфоні можна фактично стежити за людиною, побудувати психологіний портрет людини майже із 100-відсотковою точністю. Ну і найфантастичніша річ - це система передбачення злочину. Наразі, вона передбачає скоєння злочину з точністю до 70 відсотків. Також можна навіть посортувати людей за різними параметрами, наприклад, ми можемо відібрати людей, які найбільше схильні до злочину чи які просто неадекватні, і почати з ними якусь роботу. Яку саме - треба думати.

Ен Сайтон випив склянку води, що стояла поруч на маленькому столику і продовжив:
- У комп'ютерів немає емоцій, їх не підкупиш грошима, це просто обчислення. При цьому, обчислення відбуваються швидко і точно. Наша система "Суддя" визначає чи винен підсудний у скоєнні злочину краще за людей, але для того, щоб її застосувати до реальних справ потрібна серйозна судова реформа. А щоб провести реформу потрібно пропагувати використання технологій у всіх сферах життя. В будь-якому випадку, Я вважаю, що саме стрімкий розвиток технологій - це наше майбутнє. Дякую за увагу.

Люди в залі почали шумно обговорювати тему автоматизованих комп'ютерних систем. Тим часом Джей Сміт знову піднявся на сцену.
- Дякую пане Сайтон. Якби ж і люди були як комп'ютерні програми, ми б відфільтрували тих покидьків і стерли. А так, дійсно, потрібно думати над адекватним рішенням... Пропоную це питання також розглянути на наступному зібранні. Як завжди, чекаємо ваших ідей та планів у нашій закритій групі.
Отже, давайте коротко підсумуємо: по-перше, ми повинні визначитися наскільки далеко ми збираємося зайти і затвердити нові правила нашої організації; по-друге, продовжуємо розвивати технології; і по-третє - зустрічаємося орієнтовно через місяць, запрошення отримаєте згодом. Що ж, вистава закінчена, давайте пройдемо до буфету і трохи розслабимося.

Люди, котрих назбиралося біля двохсот, піднялися і повільно почали рухатися до виходу із залу попутно обговорюючи новий напрямок організації з тим, хто йшов поруч. У буфеті на гостей чекав шведський стіл із дорогими алкогольними напоями та шикарними закусками. Та бенкет тривав лиш кілька годин - усі поспішали додому, до сімей.

Надворі уже трохи стемніло. Люди, що проходили повз театр абсолютно не звертали уваги на тих, хто виходив із нього. На вході в театр красувався плакат з афішею вистави "Ілюмінатор". Джей Сміт зняв його, згорнув та поклав у свій дипломат. На сьогодні театр уже був закритий.

Урок історії

- Доброго дня, — голосно промовила вчителька.
- До-о-о-бро-о-ого дня-а, — протягнули учні.
- Сідайте, — махнула рукою доволі нехуденька жінка.
Діти миттю плюхнулися на м'які універсальні стільці (або як їх ще скорочено називають — юс, від Universal Chair).  Юси були розставлені півколом так, що кожен міг вільно бачити вчительку, один одного та електронну дошку. Та й сама кімната була круглою, і, навіть, стеля була куполоподібна. Стіни яскраво розмальовані земними пейзажами, а стеля — зоряним небом. Над зображенням планети Земля висіло три ікони, на яких були зображені жінка з дитиною (Божа Матір), молодий чоловік із складеними дивно пальцями (Ісус) та старий чоловік (Миколай Чудотворець). У рамці ікон було вмонтовано кілька прихованих цифрових відеокамер з метою підвищення безпеки дітей. Шкільна кімната розрахована на сімох учнів, що в принципі є задокументованою нормою у навчально-виховному процесі, і сьогодні всі були присутні.
- Як ви вже знаєте, сьогодні у нас скорочені уроки. А хто знає, чому? — запитала вчителька.
- Сьогодні рівно тисячу років після першого кроку людини на Місяці! - майже хором закричали учні.
- Правильно! Саме цей день дав зрозуміти, що ми не замкнені на планеті Земля, що ми можемо подорожувати поміж планетами так, як колись подорожували поміж материками та островами. І ось тепер, ми з вами насолоджуємося життям на Марсі і за це повинні дякувати Святому Нілу. А тепер, шановні учні, розкажіть, хто що вдома підготував про ту епоху людства. Отож, почнемо, як завжди, у випадковому порядку, який згенерував мій універсальний пристрій (або скорочено — юд, тобто Universal Device): Джон Сміт, все ніяк не звикну до твого рідкого і дивного імені.
- Ну, по-перше, ця епоха має назву... емм... “Епоха електроніки та електротехніки”, хоча війн у ній було найбільше за всю історію людства... емм... і, можливо, мала б називатися по-іншому. Еее... по-друге, був здійснений величезний прорив у розвитку обчислювальної техніки... емм... спочатку на перше місце вийшли квантові комп'ютери, а потім, завдяки новій на той час технології, з'явилися універсальні пристрої, якими ми користуємося і зараз. Початок епохи випадає на двадцяте століття. Але вже в двадцять першому почалася жахлива війна. Еее... але з іншого боку, війна сприяла швидкому розвитку технологій, оскільки відбувалася “гонка озброєнь”... емм... та різних військових технологій. Так у тому ж двадцять першому столітті появилися шоломи, за допомогою яких можна було думками керувати технікою так, як і руками. Також з'явилися перші автономні роботи-помічники.
- Досить, дякуємо. У нас сьогодні мало часу, а ще треба інших вислухати. Так, Праваджарадха Трипатрапалі, прошу.
Дівчина відкрила на своєму юді міні-план доповіді.
- То були дуже темні часи людства. Надзвичайно дикі культури і традиції, релігії та переконання, розбіжності у яких привели до катастрофічних війн. І хоча початок Третьої світової війни у 2016 році приписують мусульманам, існує також версія, що почалося все із сутичок між бандерівською радикальною групою та путінським братством, які почалися ще в 2012 році. До кінця вияснити правду наврядчи можливо, та й дрібні сутички і війни відбувалися майже по всій планеті. Взагалі, дуже багато чого було приховано, цілі країни були стерті з лиця Землі, більшість документів назавжди втрачено. Проте, відомі імена найстрашніших лідерів, які не можна привселюдно називати, оскільки це заборонено нашими законами. І, звичайно, ми повинні бути вдячні Богу за те, що все ж таки пережили той страшний період.
- Молодець.
Раптово один учень накинувся з кулаками на сусіда. Вчителька змушена була підвищити голос:
- Мустафа, ти що робиш?
- Цей біложопий виродок назвав мене чорним!
- Що? Джон! Ти як посмів? Що це за расизм? Я думала, це вже пройдений етап. Через таких, як ти людство й страждало досить довго. А може ти ще й гомофоб?
- Але, Роберто Торопешвай, ну це ж неможливо назвати його афромарсіанином.
- Так! Досить! Щоб Я більше цього не чула, Я заношу тебе в жовтий список!
У жовтому списку значаться учні, які повинні з батьками прийти до директора навчального закладу. І це справді дуже серйозна розмова, після якої учня можуть більше не допустити до навчання в цьому закладі. Оскільки, на Марсі навчальних закладів наразі лише три (замість четвертого навчального закладу було вирішено будувати шосту церкву), то учень може взагалі позбавитися можливості навчатися і йому все життя доведеться працювати в шахтах або в кар'єрах, оскільки таких небезпечних людей не можна допускати до соціуму.
При цих думках Джон побліднів і ледь не заплакав, та зумів стриматися. Вчителька продовжила урок:
- Буку, тепер твоє слово. Ти мав підготувати про політичний устрій.
Буку був не людського виду, його сім'я прилетіла із далекої галактики, розташованої за кілька сотень світлових років від нашої. Особи їхнього виду живуть до тисячі років, а також досягли дуже високого рівня у розвитку технологій, завдяки чому вони можуть широко досліджувати Всесвіт. Ці істоти іменували себе вурами (Вуру їхньою мовою означало «пухнастий я») вони мали чотири руки і вісім очей, розташованих по кругу голови, а тіло було повністю покрито шерстю. На руках було по 4 пальці, але надалі за будовою тіло не так вже й сильно відрізнялося від земної тварини. Можливо, цьому сприяли схожі умови та процеси еволюції та природнього відбору. Буку народився вже на Марсі і в майбутньому повинен полетіти досліджувати Всесвіт далі.
- Я довго вивчав вашу історію взагалі і все ж багато чого не можу зрозуміти. Чому ви - люди, ніколи не вчитеся на своїх помилках? На мою думку, тої війни зовсім не мало б бути. І, звісно, це через жахливий політичний устрій землян. Сотні народів, сотні культур, сотні правителів, які ніколи не могли між собою домовитися. Та й взагалі, ви ж усі одного виду, жителі однієї планети — чому існувало стільки поділених територій із своїми правителями? Чому кожен кордон охоронявся цілою армією? Чому не можна було вільно пересуватися по всій планеті, адже це все ваш дім? Це, скоріше всього, із якоїсь незрозумілої мені жадібності. Наразі, у вас є вже вагомі покращення, але вам ще далеко до того, щоб інші розумні форми життя захотіли вступити з вами в контакт.
- Так, зупинись — насупивши брови промовила вчителька, — таке враження, що ти зневажаєш нас, людей, і показуєш, що ви кращі. І то, це вже все давно в минулому! Не можна порівнювати людей тоді і людей зараз. Тепер у нас дійсно єдина влада, причому не в одних узурпаторських руках! Тепер у нас Універсальна Вісімка — вісім надзвичайно відповідальних людей, котрі усі рішення приймають лише одностайно. Можеш назвати імена цих людей, що зараз у нас при владі?
- Так, можу, але Ви трішки неправильно мене зрозуміли.
- О ні, Я добре зрозуміла. Називай.
- Наразі у вас при владі Давид Рокфеллер, Олівер Цукерберг, Лаваушвіц Рубінштейн, Роттен Люксембург, Ісаашат Рабинович, Кристоф Фельдман, Мойше Цеслер та Мамба Кінг.
- Молодець! Хоч щось знаєш, а ось домашнє завдання ти не виконав. І взагалі за такі слова ти би вже мав бути у жовтому списку, але ж ти недоторканий! І все ж, обережніше зі словами, усі ми - творіння божі.
- Ну ось, іще одна страшенна помилка. Я вже намагався Вам довести, що це все лише ваші міфи...
- Так, досить! - перебила вчителька. Іще одне слово і Я буду просити виключити тебе зі школи. І ще й часу скільки забрав дарма.
Після невеличкої неприємної паузи, пані Роберта промовила:
- Так, наступний у нас Мустафа.
Темношкірий хлопець у широкій футболці і широких злегка спущених штанах, узяв до рук свій юд і почав читати:
- Особливості культури і побуту. Йо, Я не дуже багато зміг знайти інформації, майже все знищено. Ем, ці, як їх там, о - цифрові копії з тих часів можуть бути несправжніми, а обробленими різними програмами. Карочє, Я навіть толком не розумію цю тему, ну там були у різних народів свої традиції, різні свята, але які там особливості? Ну, в них були слабенькі технології, вони багато що робили самостійно. У нас же зара все роблять роботи. Йо, мабуть можна просто зробити висновок, що у них було все на дуже примітивному рівні, майже як Темне Середньовіччя, про яке вони часто згадували і ржали в мережі, але більше про то інфи немає. Ну і ваще через погану культуру було купа всяких гомофоб-парадів, расистських та нацистських рухів, вот якось так...
Вчителька похитала головою:
- Погано ти підготувався. Хоч і в принципі все правда, але підготував і подав матеріал ти слабенько, тому тобі можу поставити хорошу оцінку лише з натяжкою.
- От лайно, - пробурмотів собі під ніс Мустафа.
- Наступний, - сказала пані Роберта, - Аріна-Кармеліта-Єсенія (англійська мова була визнана офіційною міжнародною мовою ще сімсот років тому, а «наступний» чи «наступна» англійською буде однаково - next; та й взагалі люди намагалися уникати слів «він», «вона», «чоловік», «жінка» тощо).
Дівчина з посмішкою взяла до рук свій юд і трішки підглядаючи почала розказувати:
- Моя тема - Спорт ХХІ століття. Напевне, найвідоміша спортивна гра - футбол. Футбол уже існує біля тисячі років, у нього грають досі. У звичайний футбол грають двадцять дві людини, по одинадцять у команді. Один гравець із кожної команди захищає свої ворота. Мета гри - закинути м'яч у ворота суперника будь-якою ціною. Хто закинув більше, той виграв. Але футбол дуже небезпечна гра - щохвилини хтось падає, тримається за ногу, руку чи навіть за голову. І хоч за передбачені різні покарання - їх називають штрафними, та все одно буває, що когось навіть виносять з поля.
Аріна-Кармеліта-Єсенія зробила глибокий вдих і продовжила:
- Інший не менш популярний вид спорту - бокс. Він також дожив до сьогоднішніх днів. Але це не гра, тут двоє людей, одягнених у різні щитки, шоломи, рукавиці і так далі, луплять один одного. Як не дивно, тут травм менше, ніж у футболі. Перемагає зазвичай той, хто зумів більше разів ударити суперника мимо захисту. Але інколи, приблизно один раз із двадцяти, бій може закінчитися нокаутом - це коли один із боксерів так вдарив іншого, що той знепритомнів або просто не зміг далі битися.
- Ну і ще одна популярна гра - теніс. У цю гру теж грають зараз. Ця гра найменш небезпечна, травми бувають надзвичайно рідко. Гра проста - потрібно перекидати маленьку кульку через сітку на половину стола суперника. Якщо перекинути не вдалося - очко зараховують супернику. Також ходять легенди, що існувала версія тенісу без стола, а сітку натягували просто на землі, але виявилося трохи незручно грати цією кулькою і ракетками, тому ми граємо лише у стандартний теніс.
- Молодець, - сказала вчителька, - але ти описала лише ті види спорту, які є і зараз. А може знаєш якісь давно забуті види? Ті, які існували лише в той час на Землі?
Дівчина на хвильку задумалась:
- Ну, Я щось чула про кидання м'ячів і різних кульок у корзини, ящики. А ще хтось казав, що коли на Землі наступає зима, то люди робили якісь зимові ігри чи шось таке, але не пам'ятаю точніше.
Пані Роберта поставила помітку у своєму юді:
- Добре, на сьогодні згодиться, все ж набагато краще, ніж Буку.
Буку майже не відреагував на ці слова, адже він вважав себе вище за людських істот, але пізнавав їхню науку поки його батьки готували йому зореліт.
- Наступний по списку - Махмед Балібура з темою «Релігії Землі»
- Роберто Торопешвай, Я не зробив домашнє завдання. Я як побачив, що існували сотні різних релігій, а ще більше їхніх відгалужень, то просто впав у відчай.
- І знову двійка, - сказала вчителька, - шкода. Якщо ти не почнеш вчитися, то працюватимеш у якомусь фастфуді, бо більше ніде не будеш потрібен.
- Що ж, останній у нас на сьогодні - Алік Селезньов. І, напевно, найцікавіша тема - древні артефакти.
- Хотів би розказати про саме свіженьке. Ви, мабуть знаєте, мій тато недавно повернувся із Землі, казав, що в Австралії уже можна жити. Колонія шимпанзе, яку лишили в Австралії двадцять років тому, нормально розвивається, аналізи показали, що ніяких відхилень немає. Дослідивши також трохи Євразії, татова команда привезла ще деякі речі минулого тисячоліття, Я зараз включу їх зображення.
Алік увімкнув на своєму юді тривимірне слайд-шоу. Навіть більш коректніше буде сказати, що то об'ємні голограми, які ніби висіли у повітрі - із юду мільйони променів побудували велике зображення звичайного чайника.
- Це чайник, - мовив Алік, - за допомогою чайника люди гріли воду, доводили до кипіння.
- Цікаво, - сказала вчителька, - і як же він працює?
- Тато розказував, що люди Землі користувалися природним газом, він гарно горів, спалахував навіть від іскри. А на цей вогонь люди ставили такий чайник, який отак грівся. Давайте далі.
Алік увімкнув наступне зображення.
- А це ручна пилка, нею зазвичай розпилюють дерево. Правда, тут потрібно рукою возити туди-сюди, це, мабуть, важко.
- А ось це мобільний телефон. Виявляється, так люди спілкувалися на відстані, його треба було тримати рукою біля вуха. Як бачимо, у нього є ось кнопочки, маленький примітивний чорно-білий екран і напис «Nokia» - не знаю, що це значить, але на пристрої, який його заряджає був такий самий напис, може це модель чи виробник. До речі, він навіть включився, мені тато показував, але вже ні з ким не можна спілкуватися за допомогою цього телефону.
Наступна голограма зображувала глянцевий журнал, при цьому навіть сторінки автоматично переверталися раз у три секунди.
- У цьому паперовому журналі ми можемо бачити як вдягалися люди того часу - це просто якийсь жах як на мене. Вони навіть їжу вдягали на себе, Я цього так і не розумію. Тато каже, що не варто вірити всьому, що написано чи зображено у древніх джерелах інформації - тоді дуже часто брехали. Як добре, що зараз не так.
- Алік, а скільки в тебе ще артефактів? Бо урок уже підходить до кінця, - і вчителька злегка підвищила голос, - якби дехто нас не затримував і не зривав урок, то ми би встигли більше подивитися.
- О, в мене ще дванадцять артефактів, Я постараюсь швидко.
- На жаль, подивимося наступного разу, ти ж знаєш: перерва - це святе. Що ж, шановні учні, домашнє завдання як завжди знайдете у своїх облікових записах. Урок закінчено.

Денежные пути 3

Денежные пути 3. Забыть всё

Предупреждение

Всё написанное здесь является чистейшим вымыслом и ложью. Автор вынужден был это писать под дулом плазменного пистолета, поэтому любые преследования автора, а также критика этого писания абсолютно бессмысленны и глупы.

В силу своего содержания, это писание вообще не предназначено для чтения никому, кроме афро-американских мамонтов с нетрадиционной сексуальной ориентацией.

Читать или не читать, верить или не верить — это ваш выбор, и никто не отвечает за последствия, кроме вас самих. Но, несмотря на это, запрещённая информация существует. А спрашивали вы себя хоть раз, почему? Кому выгодно что-то скрывать от широких масс? Само существование запрета на информацию и всяческие преследования её создателей уже говорит само за себя. Вешая на информацию ярлыки нетолерантности, вредности, обзывая её экстремистской и т.д. и т.п., запрещают её повсеместно те, которые боятся за себя и свою власть, а не за то, что она каким-то чудным образом сможет навредить народу.

P.S. Убивает человек, а не оружие.

Предисловие

Как вы уже должны были догадаться, данное писание является прямым продолжением первых двух частей, а также и завершающим. Поэтому, сперва прочитайте первые два писания. Если же по каким-то причинам они недоступны, напишите мне письмо на e-mail: master.sergius@gmail.com.

Простите за мой плохой русский, ибо мой родной — “українська мова”, но целевая аудитория намного больше тех, кто понимает украинский. Именно поэтому, Я пишу это на русском. И ещё одно: не воспринимайте всё здесь написанное за “чистую монету”, ибо Я могу ошибаться, сам того не зная. Но многие другие врут намеренно. В общем, всегда думайте головой.

Ценности и установки

Не всё, что блестит — ценное.

Первое, что вы уже должны были понять, так это то, что деньги на самом деле не есть ценностью. И как Я написал ранее, они не являются целью, но средством. Но, оказывается, кроме денег люди ещё много чего наделили ложной ценностью, из-за чего потом и страдают. Вот взять к примеру Жизнь. На первый взгляд — бесценна. Но, именно оттого, что люди так сильно ею дорожили, они становились рабами. Они были готовы отдать всё, лишь бы прожить хоть ещё немного. Даже друзей предавали под страхом смерти. Так правильно ли назначена ценность Жизни? А вот представьте теперь, что вы потеряли обе руки и обе ноги. Хотели бы вы жить дальше? Хотели бы вы быть “грузом” для своих близких? Но самое страшное здесь то, что при всём желании вы не можете покончить самоубийством, а умертвить вас намеренно по вашему же желанию никто не вправе — закон не позволяет. Ещё раз спрашиваю — действительно ли Жизнь ценна сама по себе? Если вы ещё не сделали выводов, вот один реальный случай — родился ребёнок без головного мозга, естественно это не жилец. Но, опять-таки, из-за эдаких неправильных ценностей и законов, его смогли на всяких искусственных аппаратах удержать живым аж 2 года. Думаете, родители были рады этих 2 года? Я думаю, это был для них неимоверно страшный и мучительный период жизни, даже если они об этом никому не говорили.

В общем, примеров и убеждений можно привести множество, но, надеюсь, вы уже и так поняли, что настоящая ценность — это не просто Жизнь, а хорошая Жизнь, достойная (и сюда можете добавить всего другого по вкусу).

Тот человек, который просто пытается выжить, но не пытается сделать жизнь лучше, никогда не будет счастлив. Это жизнь раба. И скорее всего, по крайней мере, в русском языке, слово “работа” произошло от слова “раб”, либо наоборот. Ибо в большинстве случаев, люди работают чисто за еду и одежду, так же, как и тысячи лет назад. Ведь денег то на большее не хватает. Да, конечно, лет через двадцать упорного труда, можно и маленькую квартиру купить. Ну и рабы древних времён тоже могли под старость купить себе свободу, а потом, возможно, и своих рабов. И такой вот получается замкнутый круг, который в одиночку разорвать мало кому удаётся.

Было много случаев “восстания рабов” и революций, но не все завершались успехом, даже если удавалось свергнуть власть. Ведь всё равно кто-то должен был работать, а денег и власти на всех не хватало. И когда очередным “голодным” удавалось захватить власть, им конечно же, хотелось и удержать её, чтобы другие “голодные” не восстали против них. И тут им на помощь приходит сильное и страшное оружие — вера и религия.

Вера и Религия

- Здравствуйте! Перепишите на меня свою квартиру!

- Да как вы смеете?!

- Ой, извините, Я не с того начал. Вы верите в Бога?

- Зачем вы грабите церкви?

- Ну, Я же награбленное бедным раздаю!

- Ну, так они же его обратно приносят!

Прежде всего, напомню вам, что это есть два совершенно разных понятия. Вера, грубо говоря, это принятие чего-нибудь за истину, без каких-либо на то доказательств. Религия же основывается на вере и является, по сути, целой системой таких “истин”, которые, например в христианстве, очень часто ещё и противоречат друг другу. При этом, вера в некоторой мере присуща каждому человеку практически с рождения, а религия является лишь инструментом, созданным людьми на основе веры для управления другими людьми. Ведь с самого начала жизни приходиться верить всему: верить в то, что родители не бросят умирать с голоду, верить в то, что завтра тоже “взойдёт солнце” и т.д. и т.п. Ну и самое важное — дети сначала верят каждому слову родителей, они впитывают в себя всё, запоминают; строятся логические связи в мозгу. Именно поэтому, родители должны “закладывать” детям действительно знания, и пытаться объяснять всё логически, а не придумывать всяких “бабайек”, и уж тем более, никак нельзя внушать, что всё происходит по божьей воле и “добрый боженька всем заправляет”, но может страшно покарать за инакомыслие. В общем, нужно дать детям знания, а к остальному они должны прийти собственным умом, ну и чтобы не попали в лапы религии.

Каждый здравомыслящий человек даже на уровне подсознания будет противиться этим религиям хотя бы отчасти. Если же вы не смогли дойти своим умом до такого состояния, то обязательно перечитайте книги по разоблачению религий и соответствующие видео. Могу порекомендовать следующие книги: Лео Таксиль “Забавное евангелие”, Владимир Истархов “Удар русских богов”; а также видео “Дух времени”. Ещё раз напомню, что и эти материалы могут не быть правдивы на 100%. Но, по крайней мере, они должны заставить вас задуматься. Вообще, думать — это хорошо, заставить мозг обдумывать разные варианты — это хорошо, суметь дойти к чему-либо собственными умозаключениями — это отлично.

Бывают даже случаи, когда человек как бы переубедился, что религия не больше чем инструмент для управления, а всё равно цепляет иконки в машину вместо подушки безопасности и крестит детей. А всё потому, что настолько запуган. Страх — одно из сильнейших чувств, поэтому религии им так повсюду пользуются. Чтобы избавиться от большинства страхов, надо опять-таки включить логику. Посмотрите количество жертв и самих аварий в ДТП в наших странах (да, считаю Украину, Россию, Белоруссию “нашими странами”) и в других странах. Посмотрите, что перед смертью все равны, маньяк-педофил не будет разбираться, крещёное ли дитя, или не крещёное. Таких примеров можно насобирать до бесконечности. Но “истинно верующие” очень любят использовать такую отмазку как “на всё воля божья”. И вот тогда у меня возникает вопрос: “нужна ли вам такая воля божья, которая предаёт ваших детей ужасной и мучительной смерти?” Или может быть вы готовы жертвовать абсолютно всем и всеми ради непонятно чего — какой-то божьей благодати, билета в рай? Даже если бог (или боги) есть, ему (им) тоже должны быть противны все религии. Надеюсь, вы вскоре дойдёте до всего этого своим умом.

Заметьте, что церковь опять набирает мощь, за неё уже государство вступается, что по идее противоестественно. Боюсь, с такими темпами, святая инквизиция вернётся лет через десять. Так давайте же не будем наступать на те же грабли, пора действовать, пора сделать хотя бы самое элементарное. И вот вам самые простые шаги.

Простые шаги для лентяев

Большой путь начинается с маленького шага.

Если только ждать, пока дойдут до чего-то руки, могут однажды отказать ноги.

Скорее всего, вы до сих пор всё равно ничего не делаете. Но почему? Вы боитесь? Вы думаете, что вы не в силах спасти мир? Или вам просто лень сделать хоть что-нибудь? Может быть, вы верите в бога, но не хотите поверить в людей и в себя? Допустим, у вас недостаточно мотивации для таких непосильных действий, как распространять информацию, ну и тем более как-то изменить этот мир. Но попробуйте хотя бы изменить себя. Бросайте пить, курить, всегда доносите мусор до урны, не “прите” на красный свет, если вы за рулём, не отдавайте ни копейки церкви и цыганам. Да, этих элементарных правил можно насобирать тысячи, но если хотя бы половина населения будет их придерживаться, разве жизнь не станет лучше? Разве тогда мир хоть чуточку не изменится к лучшему? Это всё очень просто, это в силах любого человека, даже самого ленивого и самого маленького. Знаком ли вам “эффект мотылька”? Вот здесь тот же принцип. И, конечно же, всё имеет причины и последствия. И предпринимая какое-нибудь действие, вы в первую очередь должны подумать о последствиях.

Вот если это писание попало-таки в руки вам, работникам правоохранительных органов, подумайте о последствиях, прежде чем брать взятку от серьёзных преступников. Ведь если страшная банда будет на свободе, в безопасности ли будут ваши близкие? Если вам насрать на простых граждан, вспоминайте о тех, кого знаете — хотите ли вы их подвергать лишней опасности? Всегда помните, что каждое ваше действие влияет на судьбы многих, а не только на вашу. Вообще, в такие службы вы должны идти не ради денег и власти, а действительно, чтобы служить и защищать. То же самое касается самых верхушек, то бишь депутатов, министров, финансовых магнатов. Без народа вы вообще никто, так что пора уже подумать и о народе.

Уважаемые лентяи, чтобы сделать эти простые шаги, вам как раз то почти и не надо ничего делать: чтобы бросить пить, надо просто не пить; чтобы быть примерным водителем, надо просто не нарушать ПДД. Для некоторых шагов, конечно же, надо будет приложить нечеловеческие усилия и поднять-таки бумажку, которая с первого раза не попала в мусорник. Но с другой стороны, деньги, о которых вы мечтаете, не появятся просто так у вас под задницей на диване. И чем больше расстояние между вашей задницей и диваном, тем больше вероятность, что что-то между ними пролетит. Всегда помните, что в этом мире всё взаимосвязано и любое ваше действие определяет вашу дальнейшую судьбу, и, возможно, судьбу целого мира.

Послесловие

К сожаленью, ситуация в мире всё сильнее ухудшается. Идёт незримая война, которая в миллионы раз страшней открытых боевых действий. Возможно, вскоре подобные писания и высказывания в публичных местах будут полностью запрещены, а любая попытка выразить недовольство государством будет караться тюрьмой. Если до такого дойдёт, что вы сможете сделать тогда? Абсолютно ничего, только лишь спонтанное восстание всего народа, которое будет жестоко пресекаться ещё в зародыше. Может быть, вы уже начнёте делать что-нибудь сейчас? Ведь нельзя допустить, чтобы у нас наступило такое будущее, как во многих фантастических фильмах, где народ всё равно что скот, а самых ничтожных и развратных богатеев защищает целая армия.

Уже очень много всего появилось, с чем надо бороться, что надо искоренить — наркотики, педерастия, педофилия, злоупотребление властью, религия, гопота, толерастия и ещё очень много чего. Если не будем бороться сейчас, что же будет потом? А потом может быть шайка каких-то неадекватов в центре столицы при свете дня будет резать прохожих за оскорбление религиозных чувств или за расистские взгляды. И это будет нормой, и полиция ничего делать не будет.

Так что давайте уже что-то делать. Я же заканчиваю эту серию писаний и попробую ещё некоторые подходы. Но вы не ждите погоды с моря или указаний свыше — ваша судьба только в ваших руках. Мало того, от вас могут зависеть и судьбы миллионов, даже если вы в этом сильно сомневаетесь.

А теперь забудьте всё, что вы знаете, забудьте всё, что здесь написано, и ответьте на такие вопросы: “довольны ли вы своей жизнью?”; “нормальная ли ситуация в мире сейчас?”; “чтобы вы изменили в своей жизни и в мире вообще, если бы могли?”; “почему вы до сих пор ничего не делали?”; “что вы будете делать теперь?”.

Что же, на данный момент, Я сделал, что мог. Теперь ваш ход.

Денежные пути 2

Денежные пути 2. Счастье не в деньгах

Предупреждение

Всё написанное здесь является чистейшим вымыслом и ложью. Автор вынужден был это писать под дулом плазменного пистолета, поэтому любые преследования автора, а также критика этого писания абсолютно бессмысленны и глупы.

В силу своего содержания, это писание вообще не предназначено для чтения никому, кроме афро-американских мамонтов с нетрадиционной сексуальной ориентацией.

Читать или не читать, верить или не верить — это ваш выбор, и никто не отвечает за последствия, кроме вас самих. Но, несмотря на это, запрещённая информация существует. А спрашивали вы себя хоть раз, почему? Кому выгодно что-то скрывать от широких масс? Само существование запрета на информацию и всяческие преследования её создателей уже говорит само за себя. Вешая на информацию ярлыки нетолерантности, вредности, обзывая её экстремистской и т.д. и т.п., запрещают её повсеместно те, которые боятся за себя и свою власть, а не за то, что она каким-то чудным образом сможет навредить народу.

P.S. Убивает человек, а не оружие.

Предисловие

В первую очередь, хочу предупредить, чтобы вы не начинали читать эту часть, если не прочли первую. Если вы почему-то не можете её найти, напишите мне письмо на e-mail: master.sergius@gmail.com.

Вас наверное удивило название второй части — как же это так, в прошлой рассказывалось о том, каким путём можно разбогатеть, а тут вдруг, говорится, что счастье не в деньгах??? И зачем тогда вообще это читать? Возможно, несмотря на предупреждения в первой части, у вас всё равно возникло ложное убеждение, что “вот как только прочту это писание, ну может ещё одно, Я буду купаться в деньгах, Я, наконец-то, буду счастлив”. Если это так, то Я разрушу ваши воздушные замки, сказав, что ваши убеждения в корне неправильны. И если у вас не пропало желание читать дальше, вы вскоре поймёте почему.

Что такое “деньги”

Деньги — зло. Для подробной информации пришлите 10 баксов.

Для начала, представьте себе, что у вас есть неисчерпаемая сумма денег. Они у вас есть всегда, в любом количестве, в любом месте, и никогда не заканчиваются. Представьте, что вы теперь способны купить весь мир. Счастливы ли вы при этом? Или вам не хватает ещё чего-то? Может быть, вам для счастья будет достаточно иметь это “что-то” и чуть меньше денег, чем у Билла Гейтса, например? Если же вы до сих пор уверены, что счастье всё-таки в деньгах, вспомните, что на заре человечества денег не было вообще. Деньги появились намного позже, придуманы самым же человечеством, как облегченное средство получения товара или услуг вместо бартера. А это значит, что деньги — это всего лишь средство, но не цель. То есть нас интересуют именно товары и услуги. Давайте же представим, что когда-нибудь, все люди смогут себе всё позволить. Но, опять-таки, будете ли вы при этом счастливы? Может быть, счастье заключено просто в любви, семье, детях, друзьях? Ведь само слово счастье не обозначает что-то материальное, а значит, его нельзя купить. Что бы это ни было, знайте, за деньги вы его не получите. Но, чтобы можно было спокойно об этом размышлять и искать это самое счастье, деньги всё-таки нужны, по крайней мере, в сегодняшнем мире. Ещё раз повторю: деньги нужны нам лишь как средства, они не являются нашей целью.

Теперь вы должны были бы догадаться, что именно получение этих средств и является целью данных писаний, вот только таким путём, чтобы потом не приходилось ездить в бронированном авто и с толпой охраны, и каждую минуту проживать в страхе, что кто-то может наконец-то вас наказать за ваши преступления. Конечно, переживать точно так же может и честный человек, который помешал преступникам обогатиться. И это ещё одна причина, почему счастье не в деньгах.

Итак, наша главная цель — это иметь средства и не бояться таких преступников. Да и преступников должно приуменьшиться, если все наконец-то станут довольны жизнью.

“Наше” поколение

Я знаю людей, но как хочется верить, что я ошибаюсь!

Во все времена, которые помнит история и труды философов, люди постоянно жаловались на общество, а также на следующее поколение. Постоянно говорили фразы вроде: “О, какая ужасная молодежь пошла! Это конец человечества. А вот в наше время было хорошо” и ещё много-много подобных фраз. И в общем итоге, складывается впечатление, что каждое следующее поколение всё хуже и хуже. Но это не совсем так. Просто быдла больше, чем истинно Людей. Печально ещё то, что многие из первой категории думают, что все вокруг быдло, а сами они выше их. Таким образом, они сами себе отрезают путь к “выздоровлению”. И всё-таки, ещё довольно много “хорошей молодежи”, и мы (под этим словом всегда подразумеваются Я и мои сторонники, в число которых мне хотелось бы записать и вас) должны им помочь “не испортиться”. Это наше будущее.

Возможно, вы тоже являетесь частью этой молодежи, тогда вы точно должны понимать о чём идёт речь. Мы приходим в этот мир, полны оптимизма, много раз падаем, но поднимаемся. Но, вот наступает момент, когда больше падать уже не хочется, когда видите, что мир изменить нельзя, что вы одиноки в этом мире, и никто вас не понимает. И тогда, всю оставшуюся жизнь вы просто пытаетесь выжить, а в свободное время можно отругать этот злобный мир, пожаловаться на жизнь за пивом с товарищами. Но что от этого изменится? И кто вы будете после такой жизни? Не намного лучше того самого быдла. Сдаваться нельзя. Нельзя опускать руки. Пусть даже мы не успеем увидеть, какой же прекрасен этот мир на самом деле, насладиться жизнью в полной мере, но ведь ещё есть наши дети, а потом дети наших детей. Неужели вы не попытаетесь что-то сделать для них? И это совсем не значит помочь устроиться в университет или на работу. Конечно, это тоже неплохо, но мир остаётся тот же. Их будут ждать те же неприятности, те же опасности. Даже с круглой суммой на счету их жизнь может быть не очень хорошей. Ведь счастье не в деньгах. Если же вас всё устраивает, вам этого читать не нужно, закройте и живите дальше.

Все врут

Не страшно, если вас обманывают; страшно, если вы “ведётесь” на этот обман. Но самое худшее — если вы обманываете сами себя.

Чем грандиознее ложь, тем охотней ей верят.

Каждое новое поколение должно справляться с всё большими объёмами информации. И чем больше информации вообще, тем больше попадается и ложной. Мы не можем избавить от ложной информации, но мы можем научиться “фильтровать”. Всё, что для этого надо — мозги. Да мозги вообще для всего надо. Вы должны их постоянно “держать включенными”, постоянно тренировать. Вам не нравилась школьная математика? А зря, ведь она закладывает основы логического мышления. Брать интегралы, например, вам уже не обязательно, но желательно. Вам, возможно, авторитетные лица заявляли, что математика вам не нужна, что, вообще, не обязательно быть сильно умным, главное — настойчивость, коммуникабельность и некоторые другие социально-психологические качества. Вас, обманули, мягко говоря. Таким “авторитетным лицам” выгодно, чтобы большинство народа было тупым быдлом. Для них — это деньги. Вот вам небольшой тренинг для мозгов: подумайте на досуге, каким образом можно зарабатывать на людях с не особо развитым интеллектом и почему так хотят “отупить” побольше народу. Ведь даже государственное образование уже скатывается в пропасть. Если же вы не сможете своими мозгами дойти до “что, как и почему?”, воспользуйтесь чужими, погуглите, например. Хотя бы это не поленитесь сделать.

Да, Я сейчас не полон оптимизма, а всё потому, что видел примерное количество читателей, и конечно же, никто ничего не сделал, и даже не предложил какую-либо идею. Но, предупреждаю ещё раз: если вы хотите что-либо изменить, действовать пора сейчас!

Возвращаясь к тому, что все врут, иногда даже неосознанно, скажу вам, что вы также не должны полностью доверять и всему здесь написанному. Я тоже могу ошибаться. А может быть, кто-то хочет противостоять и умышленно изменит часть текста на сайте, или в печатном варианте, если таковой появится. В общем, суть ясна — доверяй, но проверяй. Никогда не верьте чему-то или кому-то на все сто. Сомневаться — это нормально. Да, дважды два равно четыре, это бесспорно. Поэтому тоже любите математику и учите.

А вот с историей вообще чудеса происходят. Достаточно взять несколько учебников разных авторов и какую-нибудь энциклопедию. И, оказывается, одни и те же события часто оказываются описаны по-разному. Мало того, иногда описания явно противоречат друг другу. И чему верить? А ещё любят показывать по ТВ, специально для гомо сапиенс, разные “новые исторические факты”, “рассекреченные документы” и т.д. и т.п. И они опять-таки, противоречат тому, что мы знаем со школы, а проверить нельзя ни того, ни другого. Так чему же верить??? Одно могу сказать — история точно не есть то, на что можно опереться.

Это очень малая часть всей лжи, что нас окружает. Для детальной информации о видах лжи и как можно хоть чуточку защититься, очень рекомендую книгу Ю. Щербатых “Искусство обмана” (это не реклама J).

Настоящие цели

Если вы не знаете, куда идёте, то совсем не важно, какой вы выберете путь.

Иногда, достигнув цели, понимаешь, что был лишь средством.

Вся наша жизнь состоит из достижения каких-то целей, пускай порой даже маленьких и незначительных, таких как: дожить до зарплаты, поужинать в кафе, переключить канал ТВ... Другими словами, это всё мотивация к действиям. Камням ничего не хочется, им не надо ничего делать, они просто валяются. Человек же умудряется себе придумывать всё новые и новые цели, и поэтому он живёт. Но бывает и так, что люди следуют чужим целям. Их попросту используют. Бывает и так, что напрямую никто и не указывает, что вам нужно делать именно так и именно для этого, зато вам сформировали ложные ценности, и вы как будто бы сами себе придумали эту чужую цель. Элементарный пример: часто в супермаркетах электроники к товару, за которым вы пришли, пытаются “всучить” ещё несколько, мол, вот они как вам необходимы, без них ваш товар толком работать не будет. Думаю, вам знакомы такие случаи, поэтому здесь останавливаться не будем, главное, что б вы поняли суть примера — вам навязывают другую цель, которая называется “маркетингом” или как там ещё.

Это, конечно, ерунда. Есть более глобальные проблемы — наша политика. У нас, на Украине, жить хорошо многим людям, но ещё большему количеству — жить немного тяжелее, мягко говоря. А отчего так хреново? Ну, конечно же, “кляти москали у всьому вынни!” И чтобы отвлечь народ от таких целей, как повышение зарплат учителям, медикам, шахтёрам, придумывают ложные цели — борьба за “чистоту риднойи мовы”, например. И самое смешное то, что именно “нечистотой” языка пытаются объяснить, почему мы так хреново живём. Это как говорить, что велосипед не может ехать, потому что одно колесо красное, а другое зелёное. А отсюда также рождаются и эти ссоры между двумя братскими народами — украинцами и россиянами. Иногда доходит до кровавых столкновений между “москалями” и “бендеровцами”. А вообще, мы все вместе с белорусами, являемся русичами, но нас пытаются развести в разные углы ринга. Кому-то это выгодно.

И таких ложных целей очень много. Ещё один яркий пример — это некоторые празднования, типа День Победы. Ветеранов уже почти не осталось, можно было бы им и их детям сделать достойную пенсию, хотя бы. Но нет, власти считают, что лучше эти деньги “просадить” на пышный парад в каждом городе, иногда даже с авиацией. А ведь уже почти 70 лет прошло, странно, что не празднуют победу над Наполеоном. Кто знает, что было бы, если Германия всё же победила б. Может быть, у нас были бы такие условия жизни, как у них сейчас. И, кстати, многие уже и не хотят выходить на этот парад, но заставляют. А также это ещё одна возможность для “отмыва” денег.

В общем, те люди, которые считают, что счастье в деньгах и власти, заставляют страдать других людей. Они используют их для достижения своих целей, навязывая другим людям правила поведения, нормы, законы, праздники и вообще ложные цели в жизни. Пора уже всем открыть глаза, очистить разум и идти к своим целям. И даже, если у вас всё же единственное желания — деньги, то помните, что можно быть богатым, не делая других нищими и не наживая себе лишних врагов.

Послесловие

Всегда помните, что ваша судьба в ваших руках. Вы можете быть во многом со мной не согласны, но если вы хотите того же, что и Я, то не поленитесь и сделайте хоть что-нибудь. Я пишу эти строки для того, чтобы не переживать за будущее, чтобы жить хорошо и оставалось время для семьи и для каких-то ещё творческих процессов. Ещё доподлинно неизвестно зачем мы живём, но уж явно не для того, чтобы отработав на заводе за копейки суметь оплатить собственные похороны. Каждый будет жить хорошо, если все будут жить хорошо. А значит, нужно сделать хорошую жизнь для всех, а не только для себя.

Действуйте, может быть, Я уже больше ничего и не напишу, если разочаруюсь в людях окончательно. Надеюсь, что “продолжение следует…”

Денежные пути

На жаль, на сайті proza.ru не довзоляється робити нормальне форматування тексту. Тому, буду вставляти повні свої писанія і в блог і прозу.ру. Ось перша частина "Грошових шляхів", а далі друга буде. А взагалі, їх має бути 3. Цитата з самої першої публікації: "Писав російською мовою, так як аудиторія російськомовна більша. Прочитавши це, ви зрозумієте чому."

Денежные пути

Предупреждение

Всё написанное здесь является чистейшим вымыслом и ложью. Автор вынужден был это писать под дулом плазменного пистолета, поэтому любые преследования автора, а также критика этого писания абсолютно бессмысленны и глупы.

В силу своего содержания, это писание вообще не предназначено для чтения никому, кроме афро-американских мамонтов с нетрадиционной сексуальной ориентацией.

Читать или не читать, верить или не верить — это ваш выбор, и никто не отвечает за последствия, кроме вас самих. Но, несмотря на это, запрещённая информация существует. А спрашивали вы себя хоть раз, почему? Кому выгодно что-то скрывать от широких масс? Само существование запрета на информацию и всяческие преследования её создателей уже говорит само за себя. Вешая на информацию ярлыки нетолерантности, вредности, обзывая её экстремистской и т.д. и т.п., запрещают её повсеместно те, которые боятся за себя и свою власть, а не за то, что она каким-то чудным образом сможет навредить народу.

P.S. Убивает человек, а не оружие.

Благодарности

В первую очередь, хочу поблагодарить русский язык за щедро предоставленные слова, которыми Я пользуюсь в данном писании. Кто-то уже выражался подобным образом, потому как уже достали всякие авторские права, лицензии и не только. А на самом деле, не все повторения являются плагиатом, копипастом и т.д. и т.п. Ведь множество слов исчислимое, а, значит, и всевозможных комбинаций тоже. Следовательно, моё писание может слово в слово повторить когда-нибудь уже сказанное чисто случайно, равно как и кто-то может повторить когда-нибудь моё писание чисто случайно. Ну и конечно же, бывает, что к одному и тому же выводу несколько человек могут прийти почти одновременно и, главное, независимо друг от друга. Некоторые эпиграфы всё-таки взял чьи-то, но вот так и не нашел чьи это фразы, поэтому будем считать их всеобщим достоянием.

Также хочу поблагодарить всех недоброжелателей и врагов, условия моей жизни — без всего этого Я бы просто не стал тем, кто Я есть, не написал бы это.

И, конечно же, надо поблагодарить тех, кто дорог мне, ибо не было бы ради кого пытаться что-то сделать. Как один из самых ярких эгоистов, Я просто ушел бы из этой жизни. Единственное, что меня удерживало, так это вопрос “а что будет дальше?”, вдруг Я не увижу самого красочного зрелища во всей истории нашей планеты — Армагеддона…

Предисловие. Корень зла

Нельзя победить сорняки, не вырвавши их с корнем

Данное писание предназначено для тех, кто хочет разбогатеть и помочь другим сделать это тоже. Только если думаете, что можно разбогатеть ничего не делая (или зарегистрироваться в какой-то пирамиде и получать доход), то можете дальше не читать. Конечно, раз в сотни лет, возможно, вам под ноги упадёт чемодан с деньгами, или где-то далеко умирает ваш дальний родственник миллиардер, о котором вы раньше не знали, но всё же — давайте реально взглянем на вещи. Не зря же в мире существует много богатых людей, но во много раз больше — бедных. Так что на всех бедных явно не хватит богатых родственников. Та и не каждый захочет поделиться ещё с кем-то, ведь у большинства богачей есть кому передать своё состояние и без вас. Надеяться на счастливый лотерейный билет — тоже глупо. Так что же можно сделать, как разбогатеть? Давайте сначала посмотрим в корень проблемы, без этого — никак.

Все живые существа на планете — эгоисты (даже Я пишу это с эгоистических побуждений — Я ведь хочу разбогатеть, и понимаю, что самому не справится; но с другой стороны, Я также забочусь и о детях). И это нормально, это есть основа выживания. Лев не отдаст гиенам ни куска, пока сам не наестся. Даже сородичи дерутся между собой за что-нибудь полезное. Конечно, есть периоды и прямо противоположного поведения, например, когда мать выкармливает детёнышей. Но это длится только до их взросления, дальше опять каждый сам за себя. Одни виды животных выживают благодаря размерам, когтям, клыкам, рогам; другие — благодаря количеству потомства; третьи — эффективно маскируются и т.д. и т.п. На эту тему есть множество литературы, поэтому подробно объяснять не буду, дабы не загружать дополнительной информацией и без того перегруженные мозги. У человека же не было ни одного из преимуществ над животными, лишь интеллект и передача личного опыта следующим поколениям. И хотя в схватке один на один с тигром или медведем у человека шансов практически нет, в конечном итоге, интеллект победил. Тогда ещё не было придумано ни ружья, ни меча, и лишь объединение перевернуло ход истории. Общими силами можно было не только отбиться от хищного зверя, но и охотится на них же. Одни люди били палками, другие забрасывали камнями — это уже было как будто какое-то примитивное вооруженное войско.

Итак, ещё с древних времён люди помогали друг другу, чтобы выжить. Дальнейшее развитие человечества все примерно знают, или догадываются, несмотря на то, что все школьные учебники врут. Но суть оставалась та же — совместные усилия и взаимопомощь ради выживания. И так было всегда, по крайне мере, до тех пор, пока ещё надо было отбиваться от хищников. Но настали времена, когда уже были столкновения между разными стаями (общинами, племенами) людей за еду, а также, соответственно, и за лучшую территорию для проживания. А потом появились власть и деньги. Что из этого вышло — сейчас прекрасно видно. Но суть, опять-таки та же — удерживаться постоянно у власти можно лишь сообща. Повсюду есть определённые группы людей, которые “управляют из тени”, а также, возможно, существует и самая главная группа. В общем, с этим делом можете познакомиться из “теорий заговора”, масонства и т.д. и т.п. Главное, чтобы вы запомнили эту конкретную суть — один в поле не воин; помогая другим, мы помогаем также и себе.

В одиночку вы не сможете противостоять закулисным правителям, в одиночку вы не сможете обеспечить своим детям нормальное будущее. Пора объединить усилия. Нельзя тянуть дольше, действовать нужно сейчас!

P.S. “Разом нас багато, нас не подолаты!” J

Деньгократия

Нашему народу уже столько обещано, а ему всё мало!

Каждый народ имеет ту власть, на которую заслужил.

Много полезных профессий в нашей стране (в Украине, но, думаю, вообще в бывшем СССР повсюду) мало оплачиваемы (даже на государственных местах). Вот один из самых ярких примеров — учителя и медики. Конечно, под старость у них уже получаются более-менее нормальные доходы, но жизнь-то уже прошла, здоровье уже не то. Не каждый человек под 60 захочет покататься на лыжах или сноуборде в Альпах, а уж тем более не у каждого будет даже в те года достаточно денег для какого-то путешествия по странах и т.д. и т.п. В общем, у большинства людей жизнь просто пролетает и всё. А потом ещё и ужасная пенсия. Некоторые работают на двух или даже трёх работах одновременно, чтобы сделать жизнь лучше хотя бы для своих детей, на воспитание которых времени уже не остаётся. И это всё не жизнь, а выживание. А ведь государство первым должно заботиться о людях, а уж потом люди — о государстве. И всё же, государство заботится о людях, вот только этих людей можно сосчитать на пальцах, да и, в принципе, они и есть это государство. То есть некая группа людей с помощью власти, законов и т.д. делает себе жизнь лучше. И не факт, что это есть именно то правительство, о котором мы знаем. Возможно, кто-то стоит ещё выше. Но, давайте пока разберёмся с тем, что видно, что слышно, что можно пощупать.

Немного найдётся людей, которые всё ещё верят обещаниям народных депутатов и президента. Но всё же идут на очередные выборы с надеждой. А что изменится на выборах? Разве только лица, которые будут улыбаться с экрана телевизора. Состав думы, партий и т.д. остаётся практически тот же. Сменился президент — ну и что? Президент — это не царь, он ничего не решает. Да и вообще, все решения принимаются голосованием — а это всё равно, что “куда ветер дунет”. Разве может множество партий, которые бранятся между собой, у которых разные интересы и направления, придти к одному конструктивному выводу? Единственное, к чему они могут придти, так это к личному обогащению за счёт народа — это, наверняка, общий интерес у всех.

Возможно, вы захотите поспорить, мол, вот мой добрый знакомый пошел в депутаты, теперь всё будет по-другому. Ведь он честный, старательный, сам из низов вышел, должен помочь народу встать на ноги. Но, опять же, что он сможет сделать в одиночку, если все решения принимаются большинством голосов? И это при условии, что он действительно будет пытаться что-то изменить. Но когда все его потуги разобьются об эту стену демократии, а срок его пребывания на важном посту будет заканчиваться, ваш “добрый знакомый” захочет напоследок хоть что-то урвать себе и своей семье. И так будет ещё долго продолжаться, пока большинство не станут как раз такие “добрые знакомые”, которые не испортятся и будут объединённые одной идеей, направленной на помощь народу. Кто знает, когда это произойдёт — через год, через 10 лет, 20 или вообще никогда?

И здесь чётко видно, что в одиночку сделать тоже ничего не получится. Все воришки и просто продажные чиновники держатся вместе. Точно также должны и честные держатся вместе, пока их не станет больше. И мы, обычные граждане, должны помочь пробиться честным, а они помогут нам. Помогая другим, мы помогаем и себе.

Что делать? Как быть? Кто виноват?

Нельзя дать всем всё, ибо всех много, а всего мало.

Надеюсь, вы уже поняли, что просто так разбогатеть или хотя бы жить достойно в нашей стране очень трудно. И как видно, всё идёт от государства, которое от выборов к выборам обещает “сломать хребет коррупции, вернуть страну народу и т.д. и т.п.” Конечно, можно обвинить определённого человека в лентяйстве, что он, мол, сам виноват в том, что так бедно живёт. Но если человек честно работает, почему он бедный? Кто-то начитался умных книжек наподобие “Бедный папа, богатый папа”, “Был нищим, стал принцем” и ещё много-много литературы о богатстве. Вот только скажите, те, кто их прочёл, все ли стали богачами? Могу определённо ответить, что нет. В большинстве подобной литературы говорится о создании собственного бизнеса. Но ведь и ежу должно быть понятно, что не смогут все стать бизнесменами, и не оттого, что тупой или неудачник. А просто потому, что если вдруг все будут строить свой бизнес, то кто тогда будет работать? Кто будет сидеть в шахтах, поддерживать работу электростанций или лечить от геморроя этих бизнесменов? А ещё надо почистить улицы, обучать подрастающее поколение, заправить принтер, испечь хлеб…

Короче говоря, остаётся лишь один вариант — сделать так, чтобы каждый был доволен своей работой и своими доходами. Разве уборщик улиц заслуживает меньше денег, чем менеджер среднего звена в какой-либо компании? Даже если вы считаете, что меньше, то всё же, этих денег ему должно быть достаточно для нормальной жизни, для содержания семьи. Вообще, каждый должен нормально зарабатывать и при этом ещё иметь свободное время. Это есть нормальная жизнь. А зачем жить, если тупо вкалывать с утра до вечера, и при этом всё равно себе во многом отказывать? Пора уже что-то менять.

Так почему же правительство не хочет дать людям нормальные зарплаты? Да потому, что самим себе доходы урезать придётся. А кормить несколько сотен депутатов это тоже немало, не считая того, что много из них воруют. Вот и думайте дальше, что демократия с парламентской системой лучше, чем жёсткая монархия, допустим. Что же делать?

Уважаемые читатели и сограждане, поймите, что деньги не упадут вам на голову просто так, а если вдруг и упадут, то явно не всем. Мы все должны объединиться и изменить наше настоящее и будущее наших детей. Для этого нам надо стать большинством, надо чтобы другие присоединились к нам. Поэтому, первый шаг, который мы все в состоянии сделать — это распространение информации. Причём не “вдолбить в голову”, не “запудрить мозги”, а чтобы как можно больше людей стали здравомыслящими. Чтобы они своим умом могли дойти до тех же выводов, что и уже “просветлённые”. Любое противостояние начинается с информационной борьбы. Помогите другим стать хоть чуточку “просветлённее”, помогите мне донести эти мысли до умов других людей.

Также можете помочь и своим личным информационным вкладом. Если таковой имеется, прошу и со мной поделиться. Ведь помогая другим, мы тем самым поможем и себе. А потом Я напишу о следующем шаге, который возможен только после успешного первого. Естественно, на это уйдёт немало времени. Поэтому, если у кого-либо из вас есть идеи для более быстрого достижения всех целей (а это не только личное обогащение), не скрывайте их, сообщите всем. Любая информация должна быть в свободном доступе. Ну, возможно, кроме военных тайн, но хотелось бы верить, что человечество уже выросло с войн между собой, и лучше бы готовилось к возможному вторжению инопланетян. Надеюсь, вы меня правильно поняли, и Я не зря писал всё это. Я думаю, что уже существует информация, подобная этой, просто ещё не дошла до всех. Теперь же надо сделать так, чтобы она дошла до как можно большего количества людей. Я сделал свой первый шаг, теперь ваш черёд.

И вот вы на распутье, пред огромным камнем с большой надписью «Денежные пути». А ниже на камне том написано: «Налево пойдёшь — во лжи и коррупции навек повязнешь. Прямо пойдёшь — через трупы переступать будешь. Направо пойдёшь — долго идти будешь, а дойти можно только вместе».

Итак, дамы и господа, девушки и мальчики, только вам решать по какому пути идти к богатству. Конечно, вы можете и назад повернуть, ничего никогда не предпринимать, и ваша жизнь будет протекать так же, как и раньше — ровно, средненько и бессмысленно…

Послесловие

Действовать пора сейчас. Не откладывайте на завтра или до следующего понедельника. Возможно, вы скажете, что это уже давно всё известно, ничего нового. Тогда почему вы до сих пор ещё нихрена не сделали???

Любые идеи присылайте на e-mail: master.sergius@gmail.com. Да пусть же люди знающие также и сайт создадут для всеобщего обсуждения. Ну и конечно же, распространять информацию нужно не только в электронном виде, ибо явно не до всех дойдёт. В общем, если вы вдруг действительно нашли здесь что-то стоящее, действуйте.

Ось іще одне писаніє, якому вже кілька років. Але його можна віднести як додаток до писанія "Денежные пути". Тому тут також відразу хочу попередити, що все, що розміщено від мого імені, насправді є видуманим. Мене заставляли це писати і розміщувати під прицілом бластера і фотонної гармати, тому у мене не було вибору. І взагалі, все написане в моїх блогах не рекомендується для читання будь-кому.

Просто прочитай

Хто володіє інформацією, той володіє світом.

Білл Гейтс

Чисто не там, де приби-рають, а там, де не смітять.

Ільф і Петров

         Ви всім задоволені у своєму житті? Вас нічого не турбує? Якщо так, то можете далі не читати, бо ще раптом розвалиться ваш повітряний замок. Насправді ж, вічного щастя, достатку і задоволення точно не існує. Наше життя сповнене всіляких бажань, більшість з яких ніяк не можна вдовольнити. А такі бажання – це страждання, як казав Будда. Повна свобода від страждань – це смерть. Але хіба є смисл взагалі жити, народжувати дітей, щоб відразу готуватися до смерті? І навряд чи варто думати про рай десь там, потім, на небесах і т.д. Принаймні, ще ніхто звідти не вертався, щоб розказати, як там класно. Отож, щастя потрібно шукати на землі, впродовж життя. І якщо нам з часом вдається поступово досягнути бажаного, вдовольнити одне бажання, друге, третє і т.д., то це ще можна умовно назвати щастям. А якщо в житті трапляються одні невдачі, а вороги постійно вставляють палки в колеса, то скажіть, будь ласка, скільки ще можна терпіти? Скільки ще ви будете дозволяти втоптувати себе в багнюку? Скажете, нема справедливості, немає грошей, влади, що я можу зробити? Я теж думав, що я, маленька комашка в цім світі абсолютно нічого зробити не можу. Наше “Я” навмисне топчуть ще з дитинства – мовляв, я – остання буква в алфавіті. А пам’ятаєте, звідки взялося слово “азбука”? Пам’ятаєте, перші три літери нашого старого алфавіту? Аз, буки, веди – я знаю букви (дослівно). Так от, Я (аз) – на першому місці!!! Переставте нарешті себе з останнього місця на перше!!!

         Щоб докорінно змінити наше життя на краще, цього звичайно мало. І знову ж, що Я можу зробити? Виявляється, багато чого. От Я, наприклад, друкую вам ці рядки, щоб відкрити очі всім. По-перше, Я не жадібний – щастям поділюся. По-друге, моє щастя залежить і від багатьох інших людей, так само, як і ваше. А тому, щось змінювати потрібно разом. І дійсно, оскільки у нас немає достатньо грошей і влади, то почати потрібно із себе. Але так, щоб це вплинуло на тих, хто має гроші і владу. Якщо хоча б половина населення виконає мої вказівки, наслідки будуть грандіозні. От уявіть собі, що 20 млн. громадян України раптом перестануть пити і палити. Що буде? Для магнатів бізнесу шкоди здоров’ю це буде відчутний удар. Людям, які намагаються нас тримати на повідках, може здатися, що повідки рвуться. А ті, що кинули пити і палити, збережуть кошти і здоров’я. Ну як? Подумайте над цим. Вже давно варто кинути всі шкідливі звички. І не забудьте відмовити також своїх близьких. Можливо, скажете, що склянка дорогого червоного вина на день не пошкодить. Навіть, навпаки, корисно! А Я скажу вам – ні! І не думайте! Корисніше – сік натуральний, наприклад гранатовий. А по-друге, від склянки недалеко і до пляшки. І не можна буде відмовити друзям хильнути по чарочці відмазкою типу “я нічого не вживаю”. На рахунок цигарок, то там взагалі нічого позитивного немає. Це просто мізки чудово промиті, які вважають, що паління дає щось добре, наприклад заспокоює нерви. От тільки після того, як нікотин частково виходить з організму, людина починає нервуватися ще більше і судорожно тягнутися по наступну цигарку. Саме так і викурюється по кілька пачок на день. І якщо ви все ще задумуєтеся про якусь користь від алкоголю чи тютюну, то подумайте, чи хотіли б ви, щоб ваші діти пили і палили? Мабуть, досить писати про шкідливі звички, все ж таки, мета мого “писанія” дещо інша. Але знайте, що перший крок до кращого життя – це повна відмова від них.

         Що ще ми можемо змінити? З’являються у вас якісь думки? Мало хто вже задумується над буденними проблемами. Здавалось би, їх вони зовсім і не стосуються. Адже, на сьогодні вже існує стільки замінників реального життя, що дехто вже майже повністю “перейшов” на віртуальне. От тільки вони ще не усвідомлюють, що кінець реального життя означає і кінець їхнього віртуального, але не навпаки. На жаль, майже всі діти підсіли на Інтернет-спілкування. Чати, контакти, однокласники і т.д. Часто вони навіть не знають з ким спілкуються, а розмови геть позбавлені всякого смислу. І ці діти – наше майбутнє, майбутнє нашої нації. Шановні батьки! (якщо такі є серед читачів цього “великого писанія”) Прослідкуйте хоч трохи за своїми дітьми. Побудьте з ними. Ви і тільки ви повинні їх виховувати, а не Інтернет чи “теленяня”. З’ясуйте, чи є у ваших дітей нездоровий потяг до Інтернету. Придумайте ще якісь заняття для своїх дітей. Я за те, щоб усі діти займалися якими-небудь бойовими мистецтвами. По-перше, дисципліна, по-друге, здоров’я, по-третє, можливість постояти за себе. А взагалі, ваші діти – ви і вирішуйте. Але думайте швидше, поки вони не вийшли з-під вашого контролю. В “чудовій Америці” були випадки, коли діти подавали заяву в суд на власних батьків за їхнє якоби жорстоке поводження. Звичайно, буває, коли батьки дійсно просто жахливо переходять всі межі. Але ж дитина повинна чітко ці випадки відрізняти один від одного і діяти адекватно. Тому, прошу ще раз, шановні батьки! Займіться нарешті своїми дітьми! Що, немає часу? Мусите зранку до вечора тяжко працювати, щоб прогодувати сім’ю? А толку, як виросте відгодоване бидло? Хіба ж це нормально? Очевидно, що в нашій державі зовсім не створені благополучні умови для виховання дітей і взагалі для нашого майбутнього. Але держава – це лише слово. Керують нею люди, які совісті не мають зовсім. От їм то і треба надавати по шиї і по ребрах. Але про це потім. Факт в тому, що міняти ситуацію потрібно. От Я і намагаюся допомогти і надіюся на взаємодопомогу.

         Як не крути, а сьогодні все впирається в гроші. І кожен шукає якомога легших шляхів до збагачення. З’являється ціла купа всіляких лотерей, гральних автоматів (добре, що останні уже заборонені в нас; правда їхні замінники є в Інтернеті, де також можна просадити всі свої гроші, перевівши їх на свій електронний рахунок у казино і т.д.) та інших лохотронів. І якщо, припустимо, у вас там ще є якийсь мізерний шанс щось виграти, то якого милого ви ще кидаєте милостиню??? Вам воно вернеться сторицею! Тільки в тому смислі, що ті “попрошайки” обнагліють ще більше. Абсолютно працездатні люди просять милостиню, це нормально? От циган, наприклад, треба було вже перебити давно. Адже вони здатні ще й до всіляких жахливих злочинів. Часто саме вони експлуатують інвалідів для “роботи попрошайкою”, а декого, навіть, навмисне і роблять інвалідом. Наше “гуманістичне” законодавство не дозволяє вчинити циганський геноцид (зате дозволяє знущатися над нами), тому поки будемо боротися законними методами. Просто перестаньте подавати будь-кому милостиню. І якщо це діло для них нарешті виявиться не прибутковим, то таке явище як “попрошайництво” повинно зникнути само собою. Надалі вони можуть вдатися до таких методів як “дай погадаю” та простого грабування. Але тоді вже їх дійсно можна буде хоча б притягнути до кримінальної відповідальності. Отож, наступний важливий крок до кращого життя – це перестати подавати милостиню. І неважливо хто це і що каже, навіть на термінове лікування тримісячній дитині (до речі часто ходять понад місяць з діагнозом, коли дитина не проживе і 5 днів :-) ) чи Христа ради! До речі, про релігію зараз теж розповім, адже саме через неї найбільше здійснюється вплив на людей. А якщо вже ви дуже сердечні і совісні, хочете віддати останню гривню з благородною метою, то згадайте, що турбота про бездомних, інвалідів і т.д. – це державні проблеми, але ніяк не ваші. І до речі, ваш внесок уже і так досить вагомий – з вас же за все, що тільки можна деруть податки. А податки повинні розходитись на безкоштовну освіту, медицину, допомогу бідним і т.д. Так що досить подавати милостиню!

         Якщо ви будете читати далі, може зруйнуватися весь ваш рожевий світ, адже мова піде про віру та релігію. Ви повинні знати правду! Бо віра – це просто дурість. От довіряти можна, це все ж таки трішки інше поняття. І то, як кажуть, довіряй, але перевіряй. Віра передбачає прийняття за істину чого-небудь без будь-яких на то доказів. Або якщо і є якісь, то надто сумнівні. То скажіть, будь ласка, чого ж люди так багато в що вірять? І ні чому не навчаються після прикрих помилок? І що саме цікаво, люди найбільше вірять в те, про що вони найменше знають. Ще колись Задорнов розказував такий жарт: “вот скажешь нашему человеку, что на небе 39322535563452 звезд, он верит, а увидит надпись “покрашено”, обязательно потрогает”. Отож, що ми знаємо про Бога? Нічого. Можливо, скажете: “як нічого? адже в Біблії стільки написано, а ще бабуся розповідала…” А хто вам сказав, що в Біблії правда написана? І якщо на небі зірок якесь інше число, то принаймні ми їх бачимо, а Бога? Віруючі відразу закричать, мовляв, усе це і ті ж зірки – це все проявлення боже, створено ним, воля його і т.д. Цікаво, а що про це думають ті, хто ніколи не чув такого поняття як Бог? Як думаєте, мавпа сильно кається, що її з раю вигнали? Чи може молиться щоранку і щовечора, щоб все було добре? Скажете: “як же вона може своїм маленьким мозком осягнути Бога?” Ну, от і поясніть, він же її теж створив. І до речі, раніше люди взагалі вірили в те, що бурі, дощі, засухи та інші природні явища викликають різні боги. Розгнівався Перун – і блискавка за блискавкою летять на Землю зі страшним гуркотом, точно гнів громовержця. Тепер же ми знаємо звідки воно все береться. І куди ділися ті безсмертні боги? У декого залишився лише один – той, що все створив. Бо люди просто ще не пояснили звідки взялося життя на нашій планеті. Але, якщо пояснять, і це не буде проявлення божої волі, то що тоді? Напевно, віруючі втратять залишки розуму остаточно. І взагалі, досить уже казати, що на все воля божа. Ваше майбутнє – у ваших руках! А про яке майбутнє можна говорити, якщо ви чекаєте, що колись впаде на голову кейс, напханий грошима, не поворухнувши навіть пальцем аби хоч знайти місце, де на голову падають маленькі торбинки з копійками :-). Боїтеся, що Бог може розгніватися на вас, якщо не будете молитися, в церкву ходити, свята релігійні відзначати відповідно і т.д.? А якщо його нема, то чого ж вам боятися? А якби і був, то який же добрий і люблячий Бог буде діяти через наш страх? До речі, страх – це найсильніший стимул і мотиватор діяльності будь-якого живого організму. Кожен боїться померти, покалічитися, боїться болю, боїться незвіданого та ще багато чого іншого. І саме через страх нами намагаються маніпулювати “сильні світу сього”. Лякають бідним життям, позбавлення робочого місця, невиплати пенсій… Часто погрожують і прямо таки смертю. Так само, використовуючи віру у вищі сили, людей лякають пеклом, вічними муками, позбавленням божої благодаті та ін. Хіба не набридло вам всього боятися? У цьому світі і так вистачає всякого, то ще треба нам і ці казки. До речі, гроші вони на цьому теж добрячі заробляють. Мало того, що є добровільні пожертви, так через цей же клятий страх, заставляють робити ще й інші витрати. Весілля – заплати батюшці, хай благословить (хоча кому це треба? З нашим життям, половина пар розводяться вже через кілька років сімейного життя), похорон – заплати батюшці, хай благословить живий мертвого (мертвим взагалі вже все одно, не вірите? ще ніхто з них не скаржився :-)), хрещення дитини – знову заплати (а це вже взагалі переходить всі межі, адже дитина повинна сама вирішити варто чи варто, хай підросте). І кому воно все треба? Хіба без цього колись люди погано жили? Але ж кричать – як же дитина буде нехрещена? А дуже просто, живуть же люди нехрещені і нічого. Уявляю собі якогось негра з відставшого племені і нехрещеного. Ах, у них же є свої обряди, Я забув! Такі ж тупі, як і сам той негр. І живуть вони набагато гірше за нас, але зате не бояться, що їх можуть позбавити всього майна за несплату податків. І ще кажуть, що слово “негр” – це признаки расизму (дивно, бо слово “негр” просто означає “чорний”), і в Америці, наприклад, потрібно казати “афроамериканець”. А нам же виходить – “афроукраїнець”? А ще тоді мають бути “афрояпонці”, “афронімці” і т.д. Дурня якась. І знову ж таки через страх нам намагаються впаяти такі дурниці. Адже за неполіткоректне відношення чи висказування можуть бути великі неприємності. Відійшов Я трішки від теми релігії, але, надіюсь, ви зрозуміли, що релігія – це лише вуздечка. Якщо ви все ж таки ще боїтеся зректися церкви, то раджу вам прочитати такі книжки як “Забавне Євангеліє” Лео Таксіля і “Удар русских богов” Владимира Істархова. А також скажу, що молитися можна і вдома, адже “Бог – усюдисущий” і не потребує ані копійки.

         Підведемо підсумки всього вищесказаного і виділимо кроки, які ви повинні виконати для покращення нашого життя. І це лише початок, але і для цього повинно минути кілька років, щоб якісь зміни були відчутними. Отож:

·        Не пити, не палити, не вживати інших наркотиків і не “виставляти” таким чином комусь за якусь допомогу. Краще вже заплатити, якщо ваша фантазія не може придумати чогось іншого.

·        Бути зі своїми дітьми, виховувати їх гідно, хіба не для них ми стараємося щось змінити?

·        Не подавати ніяку милостиню, не приймати участь у лотереях.

·        Не віддавати ані копійки в “лапи релігії”, і бажано взагалі зректися.

·        Розповісти про це всім своїм друзям. А ще краще дати почитати.

·        Шукати подібну інформацію і працювати власними мізками.

·        Пам’ятати, що ваше майбутнє – у ваших руках.

Ось, поки що все. Дотримуйтеся цього невеликого списку, а якщо раптом ще придумаєте щось і самі, то неодмінно повідомте інших. Я теж буду радий вашій співпраці. А скоро Я буду поширювати нову інформацію. Разом збудуємо наше майбутнє!